Стрілянина за київську нерухомість? Хто за цим стоїть?

 

Ілюстрація 1 Схема сателітних компаній ТОВ «Юридична компанія Гроуф капітал»

В Україні період літніх канікул. Але це не стало на заваді активізації рейдерських атак факторингово-коллекторських контор на нерухоме майно громадян України, що було заставою під банківські кредити. Звідусіль надходять сумні новини про чергові рейдерські атаки та майже бойові дії, які їх супроводжують. Громадяни, захищають свою нерухомість від озброєних нападів, як це нещодавно відбувалося у Києві, в самому центрі, на вулиці Кловській.

Поліція, традиційно для себе, в розв’язування конфліктів не втручається. А держава, давно від них відсторонилася. Про деталі цієї події ми розповімо пізніше по тексту. А поки що, зосередимося на проблемі, та джерелах її походження.

Справедливості заради зауважимо, що з огляду на шалену кількість незаконних операцій, що здійснюються факторинговими-коллекторськими компаніями з майном громадян України (ред. — заставою під банківські кредити), формат їх діяльності неодноразово намагалися структурувати на законодавчому рівні. В останнє, у лютому 2016 року, коли Вищий адміністративний суд України підтвердив неправомірність продажу банками факторингам кредитних портфелів фізосіб. Суд акцентував увагу на розпорядженні Держфінпослуг № 231/2009, в якому йдется про те, що до послуги факторингу відноситься покупка права вимоги, що стосується боржників-підприємств. Крім того, ще в 2013 році Нацкомфінпослуг пояснила, що висновок небанківською фінансовою установою договору факторингу, яким передбачено набуття відступленого права вимоги до боржника — фізособи, порушує вимоги пп. 2 п. 1 розпорядження № 231. Адже до фінансової послуги факторингу відносяться фінансування клієнтів, купівля переданого права грошової вимоги і отримання плати за користування грошима, здійснені виключно з суб’єктами господарювання.

Але, не зважаючи на намагання, в Україні й досі не існує законодавчо-затверджених обмежень щодо кола боржників, права вимоги до яких можуть відступати за договором факторингу. Тому у банків залишаються підстави продовжувати реструктуризацію проблемної заборгованості позичальників-фізичних осіб, зокрема через факторингові-коллекторські компанії. Крім того, законодавством не визначені чіткі механізми контролю діяльності факторингових компаній. Через це, факторинги продовжують успішно на власний розсуд розпоряджаються майном громадян, кредитні борги яких вони скуповують у банків та поступово перетягувати на себе кримінальні функції коллекторів.

В цілому, банки продають проблемні кредити портфелями з дисконтом. Таким чином вони очищають баланс і отримують максимальну ціну за неліквідні кредитні історії.  Зокрема, продаж боргів з платформи «ПРОЗОРО», факторинговим компаніям відбувається з дозволу державного регулятора  — Держфінпослуг. Деякі банківські кредитні історії, що мають під собою ліквідне майно (ред. — вартість якого більша за суму залишку  банківського боргу) продаються факторингам за завищеною ставкою. Деякі, навпаки, за «демпінговими розцінками». Але, в цілому, від таких угод в програші перебувають громадяни України, які окрім шквалу факторингових атак на їх нерухоме майно, залишаються боржниками банків (ред. — оскільки їх відносини документально фіксувались саме з банком).  В результаті, громадянам доводиться захищати власне майно від факторингів-коллекторів-рейдерів на власний розсуд.

Як правило, проблемні кредитні портфелі продають фін. установам, «наближеним до факторингових синдикатів», за «потрібною» вартістю, заздалегідь узгодженою із державним регулятором. За останній період такі синдикати відчутно змужніли, зважаючи на економічну ситуацію в країні та «платоспроможність» населення. Додатковим поштовхом для їх росту стала вищезгадана законодавча неврегульованість.

Красномовним підтвердженням цьому є «приріст», що демонструють компанії юридично-факторингового синдикату «Growth Capital Business Group», директором якого є Михайло Шнейдер. Продемонструємо схему сателітів «Growth Capital Business Group»,  які по черзі приймають участь у торгах на «ПРОЗОРО» та скуповують «цікаві» кредитні портфелі.

 

Як писалося у ЗМІ раніше, у вересні минулого року, один з сателітів структури — ТОВ «Райт Партнер», засвітився у скандалі із незаконним продажем об’єкту нерухомості — книгарні «Літературний салон», яка була заставою у кредитній історії книжкового продюсера Олени Лазуткіної.

 

Під час розслідування ситуації із «Літературним салоном», журналістам вдалося з’ясувати, що Михайло Шнейдер та його колеги з «бізнесу по-донецьки» останніх два роки міцно взялись «за розпродаж банківських боргів», що реалізовуються з платформи «ПРОЗОРО».  За схемою, на торги вони виводять декілька своїх афільованих структур та скуповують кредитні портфелі. А далі, в залежності від ситуації, вартості закладеного під кредит об’єкту, його ліквідності та власних можливостей, намагаються «скинути» баласт, продаючи третім особам. До речі, у операціях факторингових ділків треті особи також не є випадковими. Здебільшого, їх роль виконують інвестиційні компанії з сумнівним походженням капіталу. В історії з «Літературним салоном» місія покупця дісталася «FGK Financial Group», що належить Сергію Позняку, який «підставив» під угоду свою подругу Ірину Трикоз.

 

Нагадуємо, що ТОВ «Райт Партнер» придбав іпотечний кредитного борг книжкового продюсера Олени Лазуткіної у ПУАТ «ФІДОБАНК», заставою якого було приміщення книгарні за адресою просп. Повітрофлотський, 33/2. Лот коштував 588 600,00 грн. При цьому, сума боргу Лазуткіної перед банком, на момент його продажу складала близько 400 тис. грн. Згодом, після купівлі боргу Лазуткіної, представник — адвокат «Райт Партнер» (ред. директор ТОВ «Growth Capital Business Group») Михайло Шнейдер запропонував викупити Лазуткиній свій борг за 1 млн. 300 тис. грн. та отримав відмову. Через два місяця Шнейдер офіційно реалізував книгарню Ірині Трикоз. Офіційна вартість договору купівлі-продажу склала 662 496 грн. 12 коп.

На одній із зустрічей Лазуткіна намагалась вирішити проблему, оскільки фактичний борг (400 тис грн.) вона не заперечувала. Але сума, яку вимагали її нові кредитори, була значно завищена — 55 000 доларів, що у гривнях складає 1 400 000 грн. Як доказ, долучаємо диктофонний запис розмови та фото (у відео) з зустрічі: покупця об’єкту Сергія Позняка, “виконавця” Михайло Шнейдера та Лазуткіної з адвокатом Михайлом Гончаренко. Під час цієї зустрічі виявилося, що Позняк, від імені Трикоз, вже сплатив зазначену суму Шнейдеру, але сумнівався у її придбанні  книгарні та обіцяв Лазуткіній забрати свої кошти назад та відсторонитися від незаконної операції Шнейдера. Нажаль, цього він не зробив.

Ілюстрація 2: Михайло Шнейдер та Сергій Позняк під час переговорів з приводу продажу книгарні «Літературний салон»

 

Зухвалість вчинків команди рейдерів Шнейдера не мала меж ще в одному питанні. Вони, без узгодження будь-яких юридичних процедур із законною власницею Лазуткіної, захопивши приміщення «Літературного салону», вивезли все майно (книжки, обладнання, культурні цінності, особисті речі та документи компанії) в невідомому напрямку. За попередньою оцінкою вартість вивезеного склала більш ніж 2 млн. грн. За цим фактом відкрито кримінальне провадження. Наразі, справа щодо незаконної реєстрації акту продажу книгарні «Літературний салон» знаходиться в суді. Чергове засідання призначено на жовтень 2018 року.

Редакція намагалася зясувати деталі конфліктної ситуації, стосовно «Літературного салону» з Михайлом Шнейдером, Іриною Трикоз та Сергієм Позняком. На адресу ТОВ «Райт Партнер» та автоломбарду «Каштан 2000» (ред. — там де працює Трикоз, та керує Позняк) були направлені журналістські запити. Але відповіді не має. Тому, адресовані ним запитання ми вирішили обсудити із Оленою Лазуткіною.

Редакція:  Нам відомо, що декілька місяців тому, рейдери пообіцяли повернути вивезене з книгарні майно. Але цього не сталося. Вони знову знайшли «юридичне» обґрунтування своїй відмові?

Лазуткіна:  «Юридичних підстав «неповернення» не існує, тому, крім бездіяльності слідства та впевненості Шнейдера та Позняка у безкарності за свої злодійські вчинки — інших причин не існує. Я намагалася офіційно  з’ясувати стан справ. Зі слів представників правоохоронних органів, рейдери усе ще обіцяють повернути майно. Але по факту, немає ані чіткої позиції слідства, ані оперативних дій. Вважаю, вони просто бояться, що якщо мені, навіть із таким «мінусом» вдається чинити їм супротив, то що буде, в разі зміцнення мого фінансового становища. Єдине, що мене турбує, це те, що книги зберігаються невідомо в яких умовах. А високий рівень як вологості, так і сухості для них згубний. У будь-якому випадку, ми наполягатимемо на продовженні розслідування та перекваліфікації вчинених Шнейдером, Позняком та Трикоз дій у статус крадіжки майна, а не “вивезення в невідомому напрямку”, як зараз».

Редакція: «Літературний салон» був проданий факторингом «Райт Партнер» Ірині Трикоз, подрузі Сергія Позняка. Але зі слів Позняка, за приміщення він сплатив 55 тис. доларів. Сьогодні цей об’єкти продається на «olx» за 43 тис. доларів. Навіщо їм такий невигідний проект?

Лазуткіна: Ви ще забуваєте про додаткові збитки, які несе компанія Шнейдера та Позняка останніх пів року на боротьбу зі мною в Судах та в інформаційному просторі.  Озвучу вам одне з найбільш популярних запитань, яке я чую від колег та журналістів, під час розповідей про нашу справу: «Невже книгарня  — настільки цінне місце, що вона варта таких великих фінансових та іміджевих втрат?». Наскільки відомо мені, бандитський бізнес любить тишу. Не розумію, навіщо у справі із захопленням моєї книгарні, Сергій підставляє своїх партнерів? Будь-який адекватний журналіст, як тільки починає «копати» цю багнюку, знаходить безліч доказів незаконної діяльності. До речі, хочу звернутися до тих, хто також мав необережність постраждати від рук бандита Сергій Позняка або його колег Михайла Шнейдера і компанії. Друзі, ми готові надавати підтримку у ваших справах проти цих осіб. Пишіть на мій імейл: lazutkina.elena@gmail.com !

 

Редакція: Олена, ще останнє запитання. Як ви вважаєте чому Сергій Позняк відсторонюється від коментарів скандальної ситуації із книгарнею «Літературний салон»?

 

Лазуткіна : Чому не коментує? — Йому заборонив адвокат. Документально Позняк ніде не ставив свій особистий підпис. Нічого подібного, що могло б стати підставою його притягнення до відповідальності по моїй справі. Як тільки він визнає, що фінансував угоду — його ім’я буде долучено до матеріалів кримінального провадження. Зараз нажаль ми маємо лише записи, де він вимагає гроші за придбаний ним об’єкт нерухомості.

 

У справі Лазуткіною обійшлись малою силою, а до наступної справи рейдери перейшли вже зі зброєю. 9 серпня столицю сколихнули новини про стрілянину на Кловській. Це стало ще одним прикладом незаконної діяльності компанії Шнейдера — придбання  у банку «Форум» кредитного боргу пенсіонера Олександра Дідовича. В його випадку, в якості застави фігурував об’єкт нерухомості — квартира.

Історія розпочалася у 2008 році, коли Дідович під заставу квартири отримав від банку «Форум» кредит на суму 220 тис. доларів. Договір з банком Дідович підписав до 2025 року. Певний час він сплачував кошти згідно з договірними умовами. Але у 2014 році розпочався процес ліквідації «Форуму». Ця ліквідація була найбільшою за всю банківську історію України. Документи Дідовича, разом із документами багатьох інших позичальників “загубилися”. Декілька років до нього ніхто не звертався. Але, на початку 2018 року Олександр дізнався про те, що його кредитний борг «Форуму» був оцінений у 6 000 000 грн. Поки він намагався з’ясувати деталі ситуації, його борг у листопаді-грудні 2017 року продали з аукціону через «ПРОЗОРО». Як виявилось, Фонд гарантування вкладів, який займався реструктуризацією боргової історії «Форуму» та його ліквідацією, зважаючи на ринкову вартість заставного майна,  перед виведенням боргу Дідовича на торги «Прозоро» оцінив його у суму 2 млн. грн. У декілька кроків через брак претендентів борг знецінився до 600 тис. та був придбаний конторою Шнейдера «Гроуф Капітал». А далі, буквально за місяць, Шнейдер з колегами підробили нотаріальний НАПИС про стягнення майна з боржника Дідовича в рахунок погашення його заборгованості та спробували силоміць захопити його квартиру.

 

Ілюстрація 3  — Михайло  Шнейдер у супроводженні громадянки Нікіпелової К.Є. на марші під квартирою Дідовича під час першого штурму

 

Конфліктну ситуацію з  квартирою на Кловській прокоментував її власник Олександр Дідович:

 

Редакція: Ваша квартира вже декілька тижнів знаходиться в облозі «бригади» Михайла Шнейдера. Як вам вдається чинити спротив?

Олександр Дідович: Моя родина дізналася про плани Шнейдера заздалегідь, тому ми добре підготувалися. Справа в тому, що, володіючи інформацією про продаж мого боргу компанії «Гроуф Капітал», ми разом із адвокатом, продовж 3 тижнів намагалися з’ясувати ситуацію з набувачами. Михайло Шнейдер декілька разів навіть обіцяв надіслати нам пакет документів про купівлю боргу. Але цього не сталося, причини ніхто не пояснив дотепер. Замість цього, він, підробивши деякі документи, 21.07.2018 року здійснив першу спробу вдертися в моє помешкання. На операцію по захопленню квартири Шнейдер прибув із 10 міцними бійцями. Але їх спіткало розчарування, бо нас охороняли представники народної дружини. Операцію Шнейдер спробував повторити ще декілька разів  22.07 та 09.08 , але вона знову провалилася. Під час останнього штурму, рейдери настільки знахабніли, що навіть почали свердлити замки. Тоді були використані шумові гранати. Це звернуло увагу журналістів, які своїми діями — зйомкою та отриманням коментарів від нападників, зупинили атаку.

 

Редакція: Виходить що ваша проблема із факторингом, що перейняв на себе функції бійцівського клубу «Гроуф Капітал» з юридичної площини перейшла у бойову фазу? Що плануєте робити далі?

Олександр Дідович: Я хочу підкреслити, що ми не плануємо воювати з бійцями Шнейдера. Але, вимагаємо вирішення питання виключно в рамках Закону. По-перше, справа щодо незаконно створеного нотаріального напису розглядатиметься в Печерському Суді м. Києва. Ми вже направили низку заяв до районної Прокуратури з приводу нападів на наше помешкання. Також ми звернулися до народних депутатів, які обіцяли оперативно розібратися, звернутися до відповідних державних структур з метою перевірки законності дій факторингу Шнейдера. Звісно, охорона продовжуватимуть вартувати квартири. Сподіваємось, ініційовані нами дії зможуть підштовхнути нападників до обговорення питання погашення мого боргу, але в законній площині. А ще велика надія на журналістів. Здається, на сьогодні, це єдина рушійна сила справедливості….

 

Насамкінець, ситуацію з приводу дій факторингової компанії Михайла Шнейдера прокоментував адвокат Михайло Гончаренко: «Хочу зазначити, що ситуацію, в яку потрапили Лазуткіна, Дідович та багато інших громадян України, створив Нацбанк України, який під  прикриттям  вимог ЄС почав ліквідацію більшості малих та середніх банків, посилаючись на їхню не платоспроможність. Замість того, щоб надати змогу маленьким банкам кредитувати на нормальних умовах малий та середній бізнес, регулятор штучно створив умови, в яких в країні посипалась вся банківська система. Саме державою було створено умови, коли вона делегувала свої повноваження «вибивання» банківських боргів з громадян України приватним структурам — факторингам. В нашому випадку, йдеться про середньої ланки структуру «Гроуф Капітал», що активізувалася у цій площині 2-3 роки тому. Операційна діяльність структури Шнейдера коливається на угодах  до 2-3 х млн. грн. “Покровителі” від держрегулятора, які оцінюють біржову вартість боргів, дозволяють їм «скуповувати» нерухоме майно та невеликі земельні ділянки. Більшість з придбаних «Гроуф Капітал» боргових історій є не ліквідними, адже супроводжуються скандалами та судовими тяжбами. Здебільшого, Шнейдер та його донецькі друзі реєструють придбане на свої структури та заморожують на невизначений термін.  Ситуацію частково рятує співпраця із партнерами, такими як Сергій Позняк. До речі, автоломбард «Каштан 2000″ Позняка, так само за останніх 2 роки, за дивним збігом обставин, під час його перебування в АТО, помітно розбагатів та відпустив паросток FGK Financial Group. Саме цей паросток став інвестиційним фондом, спроможним скуповувати у факторингових компаній майно, що було заставою банківських кредитів. Відомо, що окрім книгарні Лазуткіної, за гроші Позняка було викуплено ще декілька скандальних об’єктів нерухомості, за якими відкриті судові та криминальні справи. Залучення інвестицій під рейдерські захоплення — цікавий бізнес, але не довгостроковий. Скільки ще зможе протриматись синдикат Шнейдера та бізнес Позняка з проблемними активами? Поживемо, побачимо», зазначив адвокат.

 

Тож і ми спостерігатимемо за багатоходовим Гамбітом Шнейдера, Позняка та компанії. Цікаво, яка з фігур в цій карколомній грі стане жертвою? І так, ми усе ще чекаємо на офіційну відповідь від винуватців незаконних операцій з нерухомим майном громадян України Олени Лазуткіної та Олександра Дідовича. Редакція обіцяє опублікувати їх, в разі надходження. Хоча, здається, після активізації суперечок із нерухомістю у форматі бойових дії із застосуванням зброї, від рейдерів коментарів чекати марно….

 

А ще, ми із нетерпінням чекатимемо вольового рішення від Української Влади, яка теоретично, спроможна припинити середньовіччя у вирішенні питань із банківськими боргами, але продовжує зберігати «спокій».

В Україні період літніх канікул. Але це не стало на заваді активізації рейдерських атак факторингово-коллекторських контор на нерухоме майно громадян України, що було заставою під банківські кредити. Звідусіль надходять сумні новини про чергові рейдерські атаки та майже бойові дії, які їх супроводжують. Громадяни, захищають свою нерухомість від озброєних нападів, як це нещодавно відбувалося у Києві, в самому центрі, на вулиці Кловській.Поліція, традиційно для себе, в розв'язування конфліктів не втручається. А держава, давно від них відсторонилася. Про деталі цієї події ми розповімо пізніше по тексту. А поки що, зосередимося на проблемі, та джерелах її походження.Справедливості заради зауважимо, що з огляду на шалену кількість незаконних операцій, що здійснюються факторинговими-коллекторськими компаніями з майном громадян України (ред. — заставою під банківські кредити), формат їх діяльності неодноразово намагалися структурувати на законодавчому рівні. В останнє, у лютому 2016 року, коли Вищий адміністративний суд України підтвердив неправомірність продажу банками факторингам кредитних портфелів фізосіб. Суд акцентував увагу на розпорядженні Держфінпослуг № 231/2009, в якому йдется про те, що до послуги факторингу відноситься покупка права вимоги, що стосується боржників-підприємств. Крім того, ще в 2013 році Нацкомфінпослуг пояснила, що висновок небанківською фінансовою установою договору факторингу, яким передбачено набуття відступленого права вимоги до боржника — фізособи, порушує вимоги пп. 2 п. 1 розпорядження № 231. Адже до фінансової послуги факторингу відносяться фінансування клієнтів, купівля переданого права грошової вимоги і отримання плати за користування грошима, здійснені виключно з суб'єктами господарювання.Але, не зважаючи на намагання, в Україні й досі не існує законодавчо-затверджених обмежень щодо кола боржників, права вимоги до яких можуть відступати за договором факторингу. Тому у банків залишаються підстави продовжувати реструктуризацію проблемної заборгованості позичальників-фізичних осіб, зокрема через факторингові-коллекторські компанії. Крім того, законодавством не визначені чіткі механізми контролю діяльності факторингових компаній. Через це, факторинги продовжують успішно на власний розсуд розпоряджаються майном громадян, кредитні борги яких вони скуповують у банків та поступово перетягувати на себе кримінальні функції коллекторів.В цілому, банки продають проблемні кредити портфелями з дисконтом. Таким чином вони очищають баланс і отримують максимальну ціну за неліквідні кредитні історії. Зокрема, продаж боргів з платформи "ПРОЗОРО", факторинговим компаніям відбувається з дозволу державного регулятора — Держфінпослуг. Деякі банківські кредитні історії, що мають під собою ліквідне майно (ред. — вартість якого більша за суму залишку банківського боргу) продаються факторингам за завищеною ставкою. Деякі, навпаки, за "демпінговими розцінками". Але, в цілому, від таких угод в програші перебувають громадяни України, які окрім шквалу факторингових атак на їх нерухоме майно, залишаються боржниками банків (ред. — оскільки їх відносини документально фіксувались саме з банком). В результаті, громадянам доводиться захищати власне майно від факторингів-коллекторів-рейдерів на власний розсуд.Як правило, проблемні кредитні портфелі продають фін. установам, "наближеним до факторингових синдикатів", за "потрібною" вартістю, заздалегідь узгодженою із державним регулятором. За останній період такі синдикати відчутно змужніли, зважаючи на економічну ситуацію в країні та "платоспроможність" населення. Додатковим поштовхом для їх росту стала вищезгадана законодавча неврегульованість.Красномовним підтвердженням цьому є "приріст", що демонструють компанії юридично-факторингового синдикату "Growth Capital Business Group", директором якого є Михайло Шнейдер. Продемонструємо схему сателітів "Growth Capital Business Group", які по черзі приймають участь у торгах на "ПРОЗОРО" та скуповують "цікаві" кредитні портфелі. Як писалося у ЗМІ раніше, у вересні минулого року, один з сателітів структури — ТОВ "Райт Партнер", засвітився у скандалі із незаконним продажем об'єкту нерухомості — книгарні "Літературний салон", яка була заставою у кредитній історії книжкового продюсера Олени Лазуткіної.Під час розслідування ситуації із "Літературним салоном", журналістам вдалося з’ясувати, що Михайло Шнейдер та його колеги з "бізнесу по-донецьки" останніх два роки міцно взялись "за розпродаж банківських боргів", що реалізовуються з платформи "ПРОЗОРО". За схемою, на торги вони виводять декілька своїх афільованих структур та скуповують кредитні портфелі. А далі, в залежності від ситуації, вартості закладеного під кредит об'єкту, його ліквідності та власних можливостей, намагаються "скинути" баласт, продаючи третім особам. До речі, у операціях факторингових ділків треті особи також не є випадковими. Здебільшого, їх роль виконують інвестиційні компанії з сумнівним походженням капіталу. В історії з "Літературним салоном" місія покупця дісталася "FGK Financial Group", що належить Сергію Позняку, який "підставив" під угоду свою подругу Ірину Трикоз.Нагадуємо, що ТОВ "Райт Партнер" придбав іпотечний кредитного борг книжкового продюсера Олени Лазуткіної у ПУАТ «ФІДОБАНК», заставою якого було приміщення книгарні за адресою просп. Повітрофлотський, 33/2. Лот коштував 588 600,00 грн. При цьому, сума боргу Лазуткіної перед банком, на момент його продажу складала близько 400 тис. грн. Згодом, після купівлі боргу Лазуткіної, представник — адвокат "Райт Партнер" (ред. директор ТОВ "Growth Capital Business Group") Михайло Шнейдер запропонував викупити Лазуткиній свій борг за 1 млн. 300 тис. грн. та отримав відмову. Через два місяця Шнейдер офіційно реалізував книгарню Ірині Трикоз. Офіційна вартість договору купівлі-продажу склала 662 496 грн. 12 коп.На одній із зустрічей Лазуткіна намагалась вирішити проблему, оскільки фактичний борг (400 тис грн.) вона не заперечувала. Але сума, яку вимагали її нові кредитори, була значно завищена — 55 000 доларів, що у гривнях складає 1 400 000 грн. Як доказ, долучаємо диктофонний запис розмови та фото (у відео) з зустрічі: покупця об'єкту Сергія Позняка, “виконавця” Михайло Шнейдера та Лазуткіної з адвокатом Михайлом Гончаренко. Під час цієї зустрічі виявилося, що Позняк, від імені Трикоз, вже сплатив зазначену суму Шнейдеру, але сумнівався у її придбанні книгарні та обіцяв Лазуткіній забрати свої кошти назад та відсторонитися від незаконної операції Шнейдера. Нажаль, цього він не зробив.Зухвалість вчинків команди рейдерів Шнейдера не мала меж ще в одному питанні. Вони, без узгодження будь-яких юридичних процедур із законною власницею Лазуткіної, захопивши приміщення "Літературного салону", вивезли все майно (книжки, обладнання, культурні цінності, особисті речі та документи компанії) в невідомому напрямку. За попередньою оцінкою вартість вивезеного склала більш ніж 2 млн. грн. За цим фактом відкрито кримінальне провадження. Наразі, справа щодо незаконної реєстрації акту продажу книгарні "Літературний салон" знаходиться в суді. Чергове засідання призначено на жовтень 2018 року.Редакція намагалася з'ясувати деталі конфліктної ситуації, стосовно "Літературного салону" з Михайлом Шнейдером, Іриною Трикоз та Сергієм Позняком. На адресу ТОВ "Райт Партнер" та автоломбарду "Каштан 2000" (ред. — там де працює Трикоз, та керує Позняк) були направлені журналістські запити. Але відповіді не має. Тому, адресовані ним запитання ми вирішили обсудити із Оленою Лазуткіною.Редакція: Нам відомо, що декілька місяців тому, рейдери пообіцяли повернути вивезене з книгарні майно. Але цього не сталося. Вони знову знайшли "юридичне" обґрунтування своїй відмові?Лазуткіна: "Юридичних підстав «неповернення» не існує, тому, крім бездіяльності слідства та впевненості Шнейдера та Позняка у безкарності за свої злодійські вчинки — інших причин не існує. Я намагалася офіційно з'ясувати стан справ. Зі слів представників правоохоронних органів, рейдери усе ще обіцяють повернути майно. Але по факту, немає ані чіткої позиції слідства, ані оперативних дій. Вважаю, вони просто бояться, що якщо мені, навіть із таким "мінусом" вдається чинити їм супротив, то що буде, в разі зміцнення мого фінансового становища. Єдине, що мене турбує, це те, що книги зберігаються невідомо в яких умовах. А високий рівень як вологості, так і сухості для них згубний. У будь-якому випадку, ми наполягатимемо на продовженні розслідування та перекваліфікації вчинених Шнейдером, Позняком та Трикоз дій у статус крадіжки майна, а не “вивезення в невідомому напрямку”, як зараз".Редакція: "Літературний салон" був проданий факторингом "Райт Партнер" Ірині Трикоз, подрузі Сергія Позняка. Але зі слів Позняка, за приміщення він сплатив 55 тис. доларів. Сьогодні цей об'єкти продається на "olx" за 43 тис. доларів. Навіщо їм такий невигідний проект?Лазуткіна: Ви ще забуваєте про додаткові збитки, які несе компанія Шнейдера та Позняка останніх пів року на боротьбу зі мною в Судах та в інформаційному просторі. Озвучу вам одне з найбільш популярних запитань, яке я чую від колег та журналістів, під час розповідей про нашу справу: «Невже книгарня — настільки цінне місце, що вона варта таких великих фінансових та іміджевих втрат?". Наскільки відомо мені, бандитський бізнес любить тишу. Не розумію, навіщо у справі із захопленням моєї книгарні, Сергій підставляє своїх партнерів? Будь-який адекватний журналіст, як тільки починає «копати» цю багнюку, знаходить безліч доказів незаконної діяльності. До речі, хочу звернутися до тих, хто також мав необережність постраждати від рук бандита Сергій Позняка або його колег Михайла Шнейдера і компанії. Друзі, ми готові надавати підтримку у ваших справах проти цих осіб. Пишіть на мій імейл: lazutkina.elena@gmail.com !Редакція: Олена, ще останнє запитання. Як ви вважаєте чому Сергій Позняк відсторонюється від коментарів скандальної ситуації із книгарнею "Літературний салон"? Лазуткіна : Чому не коментує? — Йому заборонив адвокат. Документально Позняк ніде не ставив свій особистий підпис. Нічого подібного, що могло б стати підставою його притягнення до відповідальності по моїй справі. Як тільки він визнає, що фінансував угоду — його ім'я буде долучено до матеріалів кримінального провадження. Зараз нажаль ми маємо лише записи, де він вимагає гроші за придбаний ним об'єкт нерухомості.У справі Лазуткіною обійшлись малою силою, а до наступної справи рейдери перейшли вже зі зброєю. 9 серпня столицю сколихнули новини про стрілянину на Кловській. Це стало ще одним прикладом незаконної діяльності компанії Шнейдера — придбання у банку "Форум" кредитного боргу пенсіонера Олександра Дідовича. В його випадку, в якості застави фігурував об'єкт нерухомості — квартира.Історія розпочалася у 2008 році, коли Дідович під заставу квартири отримав від банку "Форум" кредит на суму 220 тис. доларів. Договір з банком Дідович підписав до 2025 року. Певний час він сплачував кошти згідно з договірними умовами. Але у 2014 році розпочався процес ліквідації "Форуму". Ця ліквідація була найбільшою за всю банківську історію України. Документи Дідовича, разом із документами багатьох інших позичальників “загубилися”. Декілька років до нього ніхто не звертався. Але, на початку 2018 року Олександр дізнався про те, що його кредитний борг "Форуму" був оцінений у 6 000 000 грн. Поки він намагався з'ясувати деталі ситуації, його борг у листопаді-грудні 2017 року продали з аукціону через "ПРОЗОРО". Як виявилось, Фонд гарантування вкладів, який займався реструктуризацією боргової історії "Форуму" та його ліквідацією, зважаючи на ринкову вартість заставного майна, перед виведенням боргу Дідовича на торги "Прозоро" оцінив його у суму 2 млн. грн. У декілька кроків через брак претендентів борг знецінився до 600 тис. та був придбаний конторою Шнейдера "Гроуф Капітал". А далі, буквально за місяць, Шнейдер з колегами підробили нотаріальний НАПИС про стягнення майна з боржника Дідовича в рахунок погашення його заборгованості та спробували силоміць захопити його квартиру.Конфліктну ситуацію з квартирою на Кловській прокоментував її власник Олександр Дідович:Редакція: Ваша квартира вже декілька тижнів знаходиться в облозі "бригади" Михайла Шнейдера. Як вам вдається чинити спротив?Олександр Дідович: Моя родина дізналася про плани Шнейдера заздалегідь, тому ми добре підготувалися. Справа в тому, що, володіючи інформацією про продаж мого боргу компанії "Гроуф Капітал", ми разом із адвокатом, продовж 3 тижнів намагалися з'ясувати ситуацію з набувачами. Михайло Шнейдер декілька разів навіть обіцяв надіслати нам пакет документів про купівлю боргу. Але цього не сталося, причини ніхто не пояснив дотепер. Замість цього, він, підробивши деякі документи, 21.07.2018 року здійснив першу спробу вдертися в моє помешкання. На операцію по захопленню квартири Шнейдер прибув із 10 міцними бійцями. Але їх спіткало розчарування, бо нас охороняли представники народної дружини. Операцію Шнейдер спробував повторити ще декілька разів 22.07 та 09.08 , але вона знову провалилася. Під час останнього штурму, рейдери настільки знахабніли, що навіть почали свердлити замки. Тоді були використані шумові гранати. Це звернуло увагу журналістів, які своїми діями — зйомкою та отриманням коментарів від нападників, зупинили атаку.Редакція: Виходить що ваша проблема із факторингом, що перейняв на себе функції бійцівського клубу "Гроуф Капітал" з юридичної площини перейшла у бойову фазу? Що плануєте робити далі?Олександр Дідович: Я хочу підкреслити, що ми не плануємо воювати з бійцями Шнейдера. Але, вимагаємо вирішення питання виключно в рамках Закону. По-перше, справа щодо незаконно створеного нотаріального напису розглядатиметься в Печерському Суді м. Києва. Ми вже направили низку заяв до районної Прокуратури з приводу нападів на наше помешкання. Також ми звернулися до народних депутатів, які обіцяли оперативно розібратися, звернутися до відповідних державних структур з метою перевірки законності дій факторингу Шнейдера. Звісно, охорона продовжуватимуть вартувати квартири. Сподіваємось, ініційовані нами дії зможуть підштовхнути нападників до обговорення питання погашення мого боргу, але в законній площині. А ще велика надія на журналістів. Здається, на сьогодні, це єдина рушійна сила справедливості….Насамкінець, ситуацію з приводу дій факторингової компанії Михайла Шнейдера прокоментував адвокат Михайло Гончаренко: "Хочу зазначити, що ситуацію, в яку потрапили Лазуткіна, Дідович та багато інших громадян України, створив Нацбанк України, який під прикриттям вимог ЄС почав ліквідацію більшості малих та середніх банків, посилаючись на їхню не платоспроможність. Замість того, щоб надати змогу маленьким банкам кредитувати на нормальних умовах малий та середній бізнес, регулятор штучно створив умови, в яких в країні посипалась вся банківська система. Саме державою було створено умови, коли вона делегувала свої повноваження "вибивання" банківських боргів з громадян України приватним структурам — факторингам. В нашому випадку, йдеться про середньої ланки структуру "Гроуф Капітал", що активізувалася у цій площині 2-3 роки тому. Операційна діяльність структури Шнейдера коливається на угодах до 2-3 х млн. грн. “Покровителі” від держрегулятора, які оцінюють біржову вартість боргів, дозволяють їм "скуповувати" нерухоме майно та невеликі земельні ділянки. Більшість з придбаних "Гроуф Капітал" боргових історій є не ліквідними, адже супроводжуються скандалами та судовими тяжбами. Здебільшого, Шнейдер та його донецькі друзі реєструють придбане на свої структури та заморожують на невизначений термін. Ситуацію частково рятує співпраця із партнерами, такими як Сергій Позняк. До речі, автоломбард "Каштан 2000" Позняка, так само за останніх 2 роки, за дивним збігом обставин, під час його перебування в АТО, помітно розбагатів та відпустив паросток FGK Financial Group. Саме цей паросток став інвестиційним фондом, спроможним скуповувати у факторингових компаній майно, що було заставою банківських кредитів. Відомо, що окрім книгарні Лазуткіної, за гроші Позняка було викуплено ще декілька скандальних об'єктів нерухомості, за якими відкриті судові та криминальні справи. Залучення інвестицій під рейдерські захоплення — цікавий бізнес, але не довгостроковий. Скільки ще зможе протриматись синдикат Шнейдера та бізнес Позняка з проблемними активами? Поживемо, побачимо", зазначив адвокат.Тож і ми спостерігатимемо за багатоходовим Гамбітом Шнейдера, Позняка та компанії. Цікаво, яка з фігур в цій карколомній грі стане жертвою? І так, ми усе ще чекаємо на офіційну відповідь від винуватців незаконних операцій з нерухомим майном громадян України Олени Лазуткіної та Олександра Дідовича. Редакція обіцяє опублікувати їх, в разі надходження. Хоча, здається, після активізації суперечок із нерухомістю у форматі бойових дії із застосуванням зброї, від рейдерів коментарів чекати марно….А ще, ми із нетерпінням чекатимемо вольового рішення від Української Влади, яка теоретично, спроможна припинити середньовіччя у вирішенні питань із банківськими боргами, але продовжує зберігати "спокій".Віктор Таранов

Gepostet von Андрій Марущенко am Dienstag, 21. August 2018

 

Віктор Таранов

 

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*