Василь Білоус: Куди нашим комікам до московських!

Це було в Афгані я служив там нашим. Протів наших був там цілий світ. Був там навіть ремба – нас він ся настрашив, бо слідив за ними замполіт. 
Раз пошлі на дєло, весєло нам било, лиш ножами стали воєвать. Треба було взнати, кто же стал шалавой, чтоби за ізмєну покарать. 
Випіть захотєлось, бо вода скончалась, ми нашлі шикарний абрамс танк. Там сиділа Мурка, може і не Мурка. Може, то сенатор мерикан… 

Тут нужду справляти стали супостати – екіпаж машини боєвой. Ох, ми і поїли! Ох, ми і попили! Кожен з нас тепер капєц герой! 

А тепер я в Думі, присідатель Думи, і шкода мені простих граждан. Шоби депутатам жизнь народу дати, в мене з-под поли торчить наган. 
Ще колись розкажу вам, прості граждани, як на сонце в космосі літать. Як каклів проклятих наші побіждали. І як добре проти вітру…

Зле… 

enigma.ua

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*